Свято волейболу у Теребовлі
подарували численним уболівальникам цього популярного виду спорту учасники фінальних ігор чемпіонату України "Дитяча ліга" з волейболу серед юнаків 1999-2000 років народження. А допомагали його створювати організатори представницьких змагань: передусім Теребовлянська міська рада під керівництвом її очільника - Сергія Поперечного, а також місцева ДЮСШ, обласна федерація волейболу та інші зацікавлені структури.
На високому організаційному рівні
Як відомо, популярність того чи іншого виду спорту визначається передусім рівнем прихильності до нього уболівальників. У тому, що в Теребовлі по-справжньому люблять волейбол, можна було пересвідчитися, завітавши минулого тижня у місцевий спортзал «Колос», де, власне, і відбувалися фінальні баталії юнацького чемпіонату України. На окремих матчах (передусім за участю господарів майданчика) збиралося стільки шанувальників волейболу, що не усі могли вміститися в приміщенні спортспоруди. Зауважимо,що обрати місцем проведення цих представницьких змагань старовинний райцентр Тернопілля, вирішили самі учасники фінальних ігор. Попри те, що були пропозиції грати, скажімо, у Києві, Запоріжжі, більшість представників команд віддали перевагу Теребовлі. У розмові з ними дізнався, що такого гостинного прийому та високого організаційного рівня проведення подібних заходів їм давно не доводилося бачити. Бо не було жодних проблем ні з розміщенням учасників фіналу, забезпеченням їх висококалорійним і смачним харчуванням, транспортуванням до місця змагань та відпочинку.
Особливо були приємно здивовані, що тим, аби гості фінального турніру мали усе необхідне для змагань та проведення повноцінного дозвілля, особисто постійно турбувався міський голова Теребовлі Сергій Поперечний (на фото) та його команда. Запам’яталася, скажімо, церемонія відкриття фінальних протистоянь, коли команди традиційно зустрічали запашними короваями та вручали презентаційні сувенірні пакунки від Теребовлянської міської ради. Усіх учасників змагань та уболівальників, які зібралися в спортзалі ЦФЗН «Спорт для всіх» вітали ансамбль української пісні «Трембовляни» (РБК) та ансамбль народного танцю «Любисток» (ТВУК). У не менш урочистій і емоційній обстановці відбувалося відзначення кращих команд і під час закриття фіналу чемпіонату України.
Нелегке чемпіонське золото – теребовлянське
Якщо ж говорити про напругу боротьби на волейбольному майданчику, то вона була доволі високою фактично у кожному поєдинкові. І це цілком зрозуміло, оскільки головні призи чемпіонату України прагнули здобути на теребовлянському спортмайданчику вісім кращих юнацьких волейбольних колективів нашої держави: ОДЮСШ із Запоріжжя, ДЮСШ (Новоград-Волинський), ДЮСШ (Краматорськ), «Локомотив» (ДЮСШ №8, м. Харків), ОДЮСШ (Ужгород), команда з Києва, ДЮСШ (Прилуки) та господарі змагань - ДЮСШ з Теребовлі.
У підсумку напружених протистоянь на шляху до вирішального двобою юні теребовлянці зуміли здолати усіх своїх суперників. Найбільший же інтерес, звісно, викликав поєдинок за перше місце, у якому довелося протистояти сильній команді з Харкова.
Підтримати вихованців місцевої ДЮСШ прийшло стільки любителів волейболу, що у спортзалі не було жодного вільного місця.
І юні спортсмени не розчарували своїх численних прихильників, переконливо здолавши харківських ровесників з рахунком – 3:0. Це була тріумфальна перемога, яка принесла команді теребовлянської дитячо-юнацької спортивної школи це нелегке чемпіонське золото, дорога до якого вистелена ціною багаторічної праці усього колективу. Та найбільша заслуга у цьому здобутку належить, звісно, наставникові юних волейболістів – Михайлу Туркулі. У його послужному списку є чимало вагомих здобутків, але цей, як сам відзначає, особливий, бо завойований у рідному краї…
Штрихи до портрета Михайла Туркули
Народився 3 грудня 1958 року в селі Деренівка Теребовлянського району. У 1982 році закінчив Івано-Франківський технікум фізичної культури, а 1990 року - Тернопільський державний педагогічний інститут, факультет фізичного виховання. Кандидат у майстри спорту СРСР з волейболу. 1983 року у складі волейбольної команди Збаразького цукрового заводу став чемпіоном Центральної ради ФСТ "Колос". Працював учителем фізичної культури у Збаразькій ЗОНІ № 3, тренером Збаразької ДЮСШ. З 1989 року - тренер ДЮСШ "Надія" при волейбольному клубі "Надзбруччя". У 1997-1998 році під його керівництвом збірна команда виграє першість України серед юнаків, 1999 році - перші кадетські ігри України. У 2000 році команда стає бронзовим призером юнацьких ігор, у 2002 - бронзовим призером молодіжних ігор України. У 2001 році команда ВК "Надзбруччя" посіла III місце серед команд вищої ліги. Три роки входив до числа кращих тренерів області. З 2002 року - головний тренер ВК "Факел" (Івано-Франківськ).
Відтак Михайло Григорович успішно працював тривалий час і в інших майстрівських клубах, де із своїми підопічними добивався високих результатів. Але кілька років тому знову повернувся до роботи з дітьми, передаючи їм свій великий досвід волейбольної майстерності у Теребовлянській ДЮСШ. Минуло не так й багато часу, як його юні вихованці піднялися на вершину спортивної слави.
Відповідаючи на запитання, завдяки чому такі представницькі змагання відбулися у районному центрі Теребовля, Михайло Григорович слушно зазначив: « Насамперед тому, що зуміли тут, у невеликому містечку, створити доволі конкурентоздатну команду всеукраїнського рівня. На це пішло фактично три роки наполегливої праці і результат, як бачите, не забарився. Я прогнозував, що зможемо в 2016 році боротися за одне з призових місць, а зуміли вибороти чемпіонське звання. І це, вважаю, була заслужена перемога моїх підопічних».
- А хто ще, на вашу думку, посприяв тому, аби юні теребовлянці стали чемпіонами України, без чиєї допомоги, підтримки, сприяння неможливо було б провести фінальні змагання у Теребовлі?
- Підтримка уболівальників, яких у Теребовлі, як виявилося, дуже багато, була для хлопців суттєвим стимулом до перемоги, за що ми їм щиро вдячні. А головний тягар з організації змагань, забезпечення їх учасників усім необхідним взяла на свої плечі міська рада і передусім сам голова Теребовлі Сергій Іванович Поперечний. Незважаючи на незначні фінансові можливості, колектив нашої спортивної школи також, чим міг, сприяв проведенню цього представницького форуму. Треба віддати належне і Тернопільській обласній федерації волейболу. За активного сприяння першого заступника голови ТОФВ Ігоря Степановича Дутки, який очолює територіальне відділення Асоціації платників податків України на Тернопіллі, були придбані грамоти, медалі, кубки переможцям та призерам, кращим гравцям і тренерам фінальних ігор чемпіонату України.
- Кого б із своїх юних вихованців, Михайле Григоровичу, які доклали найбільше зусиль у боротьбі за чемпіонський титул, хотіли б відзначити?
- Волейбол – це колективна гра і кожен її учасник,звісно ж, докладає максимум своїх навиків, майстерності для успішного виступу команди. А тому й кожна перемога – це насамперед результат спільних зусиль. Якщо ж говорити про перспективних виконавців у нашій команді, то серед таких назвав би передусім
Тараса Олексюка, Ярослава Савківа, Миколу Філіца, Юрія Бохнака, Максима Руденка, Руслана Оскорыпа та й багатьох інших, які можуть стати висококласними гравцями.
Вже після церемонії вручення чемпіонських відзнак юним вихованцям теребовлянської ДЮСШ поцікавився у міського голови Сергія Поперечного, яку цінність має насамперед ця тріумфальна перемога для райцентру. Відповідь була лаконічною: «Це свідчення того, що у Теребовлі починає нормально розвиватися дитячий спорт. І це найголовніше».
Ярослав Гарай
